FacebookTwitterVKontakteYouTubeПідписатися на RSS

Мені пощастило прочитати книгу Наталки Сняданко "Країна поламаних іграшок та інші подорожі". Головний герой повісті хлопчик Матвійко, якому нещодавно виповнилося чотири роки. Він із задоволенням ходить до дитячого садочка. У нього є зовсім маленька сестричка Устя. Матвійко дуже хотів гратися з нею, і кожного ранку біг перевіряти, чи Устя ще не виросла.

На день народження Матвійкові подарували велику м'яку іграшку- смугасту свинку. Хлопчик одразу назвав її Параскою. З цього часу життя хлопчика змінилося. Він почав подорожувати з Параскою у снах і потрапляти в різні пригоди.

Мені дуже сподобався перший сон із Параскою, де Матвійко зустрічається з іграшковим буксиром Пряником, який дуже схожий на Сирника з мультика "Тачки", з Льолеком і Болеком, які вигадали собі ім'я Іван та Степан, грає з ним в хованки. Цей сон навчив його не боятися темряви. Мене засмутило те, що в цьому сні Матвійко вживає некорисну їжу: чіпси і солодкі напої, хоча знає, що батьки не дозволяють йому це робити. Через це в нього цілий день болів живіт.

Цікавою була зустріч Матвійка з татом Карло в другому сні. Тато Карло жив в країні поламаних іграшок. Він ремонтував іграшки, а взимку Святий Микола дарував їх тим діткам, чиїм батькам не вистачає грошей на нові забавки, або віддавав у дитячі будинки. Тато Карло навчив Матвійка ставитися до іграшок як до друзів, берегти їх, піклуватися про них, наводити лад на полицях з іграшками. Мені сподобалося, що Матвійко вирішив принести свої іграшки тату Карлу, щоб він їх відремонтував.

Цікаво спостерігати як після кожного сну з Параскою Матвійко дорослішає, позбавляється поганих звичок ( перестає скиглити, вимагати в батьків нові іграшки), стає охайним, організованим, усвідомлює чому треба вчитися читати, позбавляється страхів ( темряви, їзда на велосипеді).

В третьому сні з Параскою Матвійко потрапляє на бал-маскарад, де замість цукерок та тістечок він кладе собі на тарілку гречку з тушкованим м'ясом. Я дуже переймалася за Матвійка, Коли йому потрібно пройти випробування. Мені сподобалося як Матвійко у свої чотири роки аналізує ситуацію з різних боків. Хоча хлопчик не хоче змокнути під дощем, він все ж таки віддає плаща дівчинці. Матвійко витримав випробування і став членом клубу дитячого самовиховання.

Книжка легко читається, оздоблена цікавими малюнками, носить пізнавальний і виховний характер. Вона вчить мене берегти свої іграшки щоб потім передати їх іншим дітям, бути охайною, слухатися батьків, допомагати всім людям і робити добрі справи.

Я раджу всім своїм ровесникам прочитати повість Н. Сняданко "Країна поламаних іграшок та інші подорожі".

Прочитана остання сторінка… Скільки вражень від прочитаного. Трапляються в житті пригоди, які складно пояснити, але від того що вони ще більше захоплюють. Такими пригодами сповнена книга Катерини Лебедової "Птаха Корабель". Герої цієї незвичної історії цікавіші від інших.

Читаючи її, я поринала у світ загадкового та фантастичного. Ось переді мною Птаха Корабель, співак, зірка сцени, яка дає концерти. У нього, як і в людей-співаків, є і костюмери, і балетмейстери.

Цікаво спостерігати, як із зміною пір року змінюється і життя героя книги, характер його пісень, вистав. Восени, наприклад, співає сумні пісні, одяг прикрашений осінніми різнобарвними листочками, а гудзики, як грибочки.

А скільки пригод! Одні з них відбуваються у Птаха наяву, інші у вісні. Я читала книгу і поринала в інший світ, дізнаючись про таємниці Всесвіту. Разом з Птахою я познайомилась із суворим кліматом Півночі, побачила високі льодові гори, Північне сяйво, білих медведів.

Мене вразило те, що кольори на снігу і на льодових скульптурах переливаються у зелене, жовте, рожеве і так змінюють один одного, як пори дня чи року. А красу Північного сяйва важко описати словами, щоб передати побачене.

Цікавою була зустріч Птаха з Глобусом. Де тільки не побував він, а разом з ним і я: в Австралії, Північній Америці, над великим океаном, річками, горами.

Всього не перелічити. Скільки знайомств з рослинним і тваринним світом. І скрізь пригода за пригодою.

Були і космічні мандрівки, лазерні пригоди. А планети живуть, як квіти. І вони цілком щасливі, освітлення навколо них- палітра досконалих фарб.

Мене, як і Птаха, вразила прогулянка по Ботанічному саду- єдине місце на планеті, де повітря придатне для легень землян.

Скрізь, де б не був шукач пригод, разом уважніше придивлятися до всього, бо воно може бути інакшим, нж здається. Бо це є віртуальний світ. Де б не був цей персонаж, з ким би не зустрічався він, скрізь панувала Ввічливість, Доброта, Злагода.

І ось Птаха повертається в різні місця, готує дати концерт. Побачене повинен передати у своїх піснях. Він створює відеоролик, у якому птахи перетворюються на космічні кораблі. Обидва категорії героїв птахи і кораблі мали літати. Яким саме чином демонструється це перетворення птахів на кораблі, розповідає музика і пісні Птахи-артиста.

Він і досі співає, збирає аншлаги. Чи чули ви його спів? А я чую по телевізору і на своєму мобільному, бо подорожувала разом з ним, відчувала його тепло і натхнення.

Прочитайте книгу любі друзі, не пошкодуєте!

Кiлькiсть переглядiв: 200

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.